ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП М'ЯКУНИ (MOLLUSCA)

КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ (GASTROPODA)

ПІДКЛАС ПЕРЕДНЬОЗЯБРОВІ (PROSOBRANCHIA)

Найбільша й найрізноманітніша група черевоногих. Серед них є морські й прісноводні форми, деякі з них перейшли до життя у вологих місцях на суходолі. Для них характерним є переднє положення мантійного комплексу, хіастоневрія та роздільностатевість. Черепашка спірально закручена або у вигляді ковпачка чи блюдця. Є ктенідії. Нога в більшості видів має кришечку, за допомогою якої щільно закривається устя черепашки (рис. 231, а).

Для видів ряду Стародавні черевоногі (Archaeogastropoda) характерною є наявність двох або одного ктенідіїв, двох нирок і двох передсердь. У черепашці є один або кілька отворів, через які виходить вода з мантійної порожнини. Мантійний комплекс органів є симетричним лише в деяких видів, наприклад, у Puncturella (рис. 235); у більшості ж він асиметричний: правий ктенідій менший, ніж лівий. До таких належать широко відомі морські вушка (рід Haliotis), які живуть на літоралі та субліторалі тропічних морів; вони мають сплющену вухоподібну черепашку, пронизану кількома невеличкими отворами (рис. 240, б). Черепашки галіотисів мають дуже гарний переливчастий перламутровий шар, через що їх використовують для виготовлення прикрас. їхнє м'ясо дуже смачне та корисне. У прісних водоймах зустрічаються невеличкі Theodoxus fluviatilis (родина Neritidae), тоді як більшість видів цієї родини - мешканці морів.

Рис. 240. Передньозяброві м'якуни (з Властова й Матьокіна):

а - Fissurella; б - Haliotis; в - Littorina littorea; г - Cypraea moneta; д - Murex; e - Rapana thomasiana

Особливу, спеціалізовану групу черевоногих становлять так звані морські блюдця (родини Patellidae, Tecturidae та Lepetidae). Вони мають ковпачкоподібну черепашку, але без отворів; їхні ктенідії редукуються, а замість них на нижній поверхні мантії розвиваються численні вторинні (адаптивні) зябра (рис. 237). Ці м'якуни живуть на берегових скелях, іноді виповзають вище рівня води. Поширена в Чорному морі Patella tarentina належить до типових мешканців морської прибійної смуги, цей вид проник і в Азовське море.

До ряду Мезогастроподн (Mesogastropoda) належать м'якуни, які мають лише органи лівого боку: ліві ктенідій, передсердя та нирку. Черепашка переважно спірально закручена, без додаткових отворів, у більшості вустя закривається кришечкою. Мезогастроподн живуть в основному в морях, проте є й прісноводні та навіть наземні види - мешканці тропічних і субтропічних лісів.

У тропічних морях на невеликих глибинах зустрічаються численні види маленьких, але надзвичайно гарних м'якунів родини Порцелянкові (Cypraeidae); найбільш відомі серед них види роду Cypraea з інволютною черепашкою. Типовими мешканцями прибережної смуги морів є види родини Littorinidae. Один з її видів - невеличка літорина (Littorina littorea) - належить до найпоширеніших м'якунів північної півкулі (рис. 240, в).

Особливу групу становлять пелагічні хижі Кіленогі м'якуни (Heteropoda) - тварини зі склоподібним прозорим тілом. Черепашка в них рудиментарна або зовсім відсутня, а ногу замінили плавці - кілеподібний черевний і хвостовий (наприклад, Pterotrachea) (рис. 241).

Рис. 241. Кіленогни м'якун Pterotrachea coronata (з Властова й Матьокіна):

1 - рот; 2 - хвостовий придаток; 3, 4- задня і передня частини ноги, відповідно

У прісних водоймах поширені представники родини Hydrobiidae. Bithynia tentaculata і В. leachi, останній вид відомий як проміжний хазяїн котячого сисуна Opisthorchis felineus. Численними є також слимаки родини Живородкові (Viuipaiidae). Найчастіше зустрічаються живородки роду Viviparus, які мають спірально закручену черепашку з кришечкою; зябра в них редуковані, дихання шкірне (рис. 242). Вони відкладають яйця в мантійну порожнину, звідки виходять маленькі слимаки. У прісних водоймах тропічної зони мешкають великі ампулярії (родина Ampullariidae), відомі акваріумістам усіх країн. Для них характерне подвійне дихання: перебуваючи поблизу від поверхні води, ампулярія виставляє довгу трубку, яка утворюється згорнутим краєм мантії, й дихає атмосферним повітрям; занурюючись глибше, вона переходить до зябрового дихання.

Рис. 242. Прісноводні передньозяброві м'якуни

(з Властова й Матьокіна): а - бітинія (Bithynia leachi); б - живородка Viviparus contect

До ряду Стеноглосові (Stenoglossa) належать морські, переважно хижі слимаки, в яких передня частина голови витягнута у хоботок. Вони мають один ктенідій, одне передсердя та нирку. У більшості видів є рогова кришечка. Секрет слинних залоз допомагає їм просвердлювати черепашки двостулкових м'якунів, панцири голкошкірих, якими вони живляться. До них належать найбільші за розміром черевоногі з гарними черепашками, які використовуються для виготовлення сувенірів та ювелірних прикрас: Strombus, Murex, Cassis, Conus та ін.(рис. 240). У Чорному морі зустрічається рапана (Rapana), яку завезено з Тихого океану.