ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ХЕЛІЦЕРОВІ (CHELICERATA)

НАДКЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNIDА)

КЛАС СОЛЬПУГИ (SOLIFUGAE)

Назва цього підкласу перекладається з латинської мови як "ті, що бояться сонця", що не зовсім відповідає дійсності, бо серед них є й сонцелюбні види. Сольпуги - мешканці переважно сухих тропічних районів Землі, зустрічаються також у теплих районах помірної смуги. Описано близько 700 видів. В Україні відомий лише один вид - Galeodes araneoides (рис. 292, в), поширений на Південному березі Криму, на правобережжі нижньої течії Дніпра та в північно-східній частині Приазов'я.

Розміри в більшості видів становлять 5-7 см у довжину, і лише окремі види менші 1 см. Найбільший за розміром вид Galeodes fumigatus мешкає в пісках Туркменії.

Будова. Головогруди включають лише сегменти, що несуть хеліцери, педипальпи та дві пари ходильних ніг. Сегменти третьої-четвертої пар ніг є вільними. Черевце велике, складається з 10 сегментів. Тіло й кінцівки густо вкриті волосками й щетинками різної товщини та довжини.

Хеліцери дуже великі, клішнеподібні й змикаються у вертикальній площині. Педипальпи схожі на ноги, але не мають на лапці кігтиків, а закінчуються колбоподібними клейкими придатками. Педипальпи беруть участь у русі, у тому числі по скелях і деревах, а також у захопленні та утриманні здобичі. Отруйні залози в сольпуг відсутні, і тому їхній укус для людини небезпеки не становить.

Дихають сольпуги за допомогою трахей, які в них розвинені краще, ніж у багатьох інших павукоподібних: трахейні стовбури, що відходять від дихалець, з'єднані в потужні поздовжні стовбури з поперечними перемичками. Від поздовжніх стовбурів до всіх органів відходять численні розгалужені трахеї (рис. 295, б).

Сольпуги - виключно хижі м'ясоїдні, дуже ненажерливі тварини. Полюючи, вони швидко рухаються, блискавично схоплюють і міцно тримають здобич, потім розривають і розминають її хеліцерами. їхньою здобиччю є різні комахи, павуки, невеликі ящірки, пташенята; часто має місце канібалізм, коли самки поїдають слабших самців.

Розмноження. Запліднення в сольпуг, на відміну від скорпіонів і псевдоскорпіонів, відбувається прямим перенесенням самцем сперматофора за допомогою хеліцер у статевий отвір самки. Після запліднення самка активно живиться, після чого вириває нірку, куди відкладає яйця. З яєць виходять молоді особини, майже нерухомі, вкриті прозорою оболонкою; після линяння вони починають рухатися. Кількість линянь точно не встановлено. У сольпуг існує турбота про потомство: самки доглядають за яйцями та молоддю, відомо, що вони навіть приносять їй їжу.