ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ХЕЛІЦЕРОВІ (CHELICERATA)

НАДКЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNIDА)

КЛАС КЛІЩІ (ACARI)

Кліщі - одна з найпоширеніших на земній кулі груп тварин. Їх знайдено на всіх континентах, включаючи Антарктиду. Більшість з них віль- ноживучі тварини, що населяють ґрунти, підстилку та різноманітні рештки гниючих органічних речовин, зустрічаються вони і в оселях людини. Частина кліщів - мешканці прісних водойм, а також морів й океанів. Описано близько 50 тис. видів, що становить лише незначну частину існуючих у природі. В Україні знайдено близько 3 тис. видів.

Серед вільноживучих кліщів багато хижаків і сапрофагів, є некрофаги й факультативні гематофаги. Вивчення вільноживучих кліщів ще тільки починається, детальніше досліджено гематофагів і паразитичні види, що живуть на пір'ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох безхребетних і хребетних тварин, а також людини.

Більшість кліщів - мікроскопічні організми розмірами до 1 мм, значно рідше - до 2,5-7 мм, і лише іксодові кліщі після смоктання крові збільшуються до 25-30 мм.

Будова. Кліщі чітко відрізняються від інших павукоподібних комплексом таких ознак: ротові органи разом із хеліцерами й педипальпами відокремлені від тулуба (ідіосоми) у так звану несправжню голівку, яку називають гнатосомою; сегментація ідіосоми нечітка або зовсім втрачена (рис. 292, е). Гнатосома зазвичай розташована перед ідіосомою та з'єднана з нею рухомою еластичною мембраною. Форма ідіосоми буває овальною, яйцеподібною, рідше кулястою, грушоподібною або майже трикутною. У деяких видів тіло червоподібне. Хеліцери й педипальпи в деталях дуже різноманітні, їхня будова залежить від способу життя.

На личинковій фазі кліщі мають, як правило, три пари ніг, на німфальній і дорослій - чотири пари. Ноги виконують, у першу чергу, функцію ходіння, проте в деяких груп перша пара ніг втрачає локомоторну й набуває чутливої функції. У водних кліщів ноги пристосовані для плавання, в багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на пір'ї птахів, шерсті ссавців і т.п. Нерідко кліщі мають яскраве забарвлення.

Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші - мають трахейну систему.

Розмноження. Запліднення, як правило, сперматофорне, хоч у деяких груп самець виділяє краплину сім'яної рідини, яку самка, що прямує за ним, всмоктує статевим конусом. У багатьох кліщів одночасно розвивається лише одне яйце, і впродовж життя самка продукує невелику кількість яєць.

У життєвому циклі кліщів найбільш повно виражені такі фази: яйце, личинка, німфа та доросла особина (імаго). На фазі німфи може бути кілька стадій: прото , дейто- та тритонімфи. Личинка, як уже зазначалось, має три пари ніг. Досить часто життєвий цикл є спрощеним і включає одну або дві німфальні стадії.

Серед кліщів досить поширений партеногенез, зокрема аренотокія, коли з незапліднених яєць розвиваються лише самці, або телетокія - лише самки.

Усі кліщі поділяють на три великі ряди.

Ряд Опіліоакарини (Opilioacarina), або кліщі-косарики (рис. 304) - невелика група (відомо 12 видів) вільноживучих нічних хижаків, які живляться дрібними ґрунтовими тваринами, до того ж можуть споживати пилок рослин і спори грибів.

Рис. 304. Кліщ-косарик Opilioacarus segmentatus

(з Бекера й Уартона)

Ряд Паразитоформні кліщі (Parasitiformes). З них найбільш вивчені іксодові кліщі, які є гематофагами, тимчасовими ектопаразитами хребетних тварин, у тому числі й людини, та специфічними переносниками багатьох вірусних, рикетсіозних і бактеріальних природно- вогнищевих хвороб. Іксодові кліщі поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Описано близько 700 видів, у тому числі у фауні України - 30.

Найвідоміші переносники збудників захворювання людини - кліщового енцефаліту - види іксод тайговий (Ixodes persulcatus), поширений у лісах тайгової зони Росії (рис. 305), та іксод звичайний (Ixodes ricinus) - мешканець Європи та Північної Африки (рис. 292, е). Не менш відомі переносники марсельської лихоманки, поширеної в Середземномор'ї, - Rhipicephalus sanguineus, та плямистої лихоманки, що зустрічається на території Америки, - кліщі роду Dermacentor. Іксодові кліщі є також переносниками збудників важких захворювань тварин, зокрема гемоспоридіозів.

Рис. 305. Паразитоформні кліщі:

а - іксод тайговий (Ixodes persulcatus) у позі очікування (з Філіпової); б - гамазовий кліщ Allodermanyssus sanguineus (зі Щербак);

в - Varroa destructor (з Акімова зі співавт.)

До паразитоформних кліщів належить також велика група Гамазові кліщі. Описано близько 5 тис. видів, більшість з них вільноживучі хижаки, але є й паразитичні види, в тому числі й гематофаги. Широко відомий так званий курячий кліщ (Dermanyssus gallinae). З ним жителі міст зустрічаються у своїх домівках, куди кліщі наповзають з гнізд голубів, особливо після того, як останні їх залишають. Укуси цих кліщів можуть викликати гострі дерматити.

Сумнозвісну славу має гамазовий кліщ Varroa destructor (рис. 305, в), який у 70-ді рр. XX ст. почав швидко поширюватись по території України, приносячи величезні збитки бджільництву. Кліщі живляться гемолімфою лялечок і дорослих бджіл.

Велику небезпеку для людини становить так званий мишачий кліщ Allodermanyssus sanguineus - специфічний переносник везикульозного рикетсіозу - захворювання, що зустрічається й в Україні (рис. 305, б).

Водночас хижих гамазид родини Phytoseiidae почали широко застосовувати в біологічній боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських культур, особливо в закритому ґрунті.

Ряд Акарнформні кліщі (Acariformes). Зустрічаються як на суходолі, так і в морських і прісних водоймах. Серед них є вільноживучі форми, в тому числі серйозні шкідники запасів сільськогосподарських продуктів, а також паразити рослин, тварин і людини. Проте переносників збудників інфекційних захворювань серед них мало, хоч кліщі-черионотільці (родина Trombiculidae) (рис. 306, а) передають людині збудника японської річкової гарячки цуцугамуші.

Рис. 306. Акарнформні кліщі (з Бекера й Уартона):

а - червонотілець Trombidium; б - орибатида Galumna; в - коростяний свербун Sarcoptes scabiei; г - чотириногий кліщ Oxypleurites;

д - водяний кліщ Hydrarachrxa geographica: 1 - гнатосома; 2 - хеліцера; 3 - педипальпа; 4 - ідіосома

До акариформних кліщів належить найбільша серед кліщів ґрунту та підстилки група Панцирні кліщі (Oribatei) - сапро-, фіто- та мікофагів (рис. 306, б). їхня щільність може перевищувати 1 млн/м². Орибатиди беруть активну участь у процесах гуміфікації та кругообігу біогенних елементів сільськогосподарських, лісових та інших ґрунтів.

Давно відома група Акаридієві кліщі (Acaridiae) і серед них хлібні, або борошняні кліщі (Acaroidea), що завдають шкоди запасам зерна в елеваторах і складах та іншим харчовим запасам: сухофруктам, твердим сирам тощо, а також розмножуються на поверхні вина. При споживанні їх з їжею виникають гострі кишково-шлункові захворювання. Останнім часом вони все частіше згадуються як агенти різних алергічних захворювань, і перш за все - нетипової форми бронхіальної астми.

Серед ендопаразитичних акаридієвих кліщів у першу чергу слід назвати збудника корости людини - коростяного свербуна (Sarcoptes scabiei), що паразитує в товщі епідермісу (рис. 306, в). Ектопаразитичні акаридієві кліщі представлені високоспеціалізованими пір'яними кліщами птахів, а також волосяними кліщами ссавців.

Слід згадати також кліщів Demodex folliculorum, які паразитують у сальних залозах і волосяних мішечках шкіри обличчя й вух людини. їх часто називають вугрицями. Зараз встановлено, що вони живуть і в цілком здорових тканинах. При розвитку фолікулярної корости одночасно з кліщами завжди присутні стафілококи, які і є справжніми збудниками хвороби.

Серйозними шкідниками рослин є дрібні червоподібні Чотириногі (Tetrapodili, рис.306, г) та Павутинні кліщі (Tetranychoidea).

Близько 4 тис. видів акариформних кліщів (родини Halacaridae, Hydracarina) (рис. 306, д) живуть у воді, більшість з них - прісноводні форми, що зустрічаються у водах із широким діапазоном температур.