ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ХЕЛІЦЕРОВІ (CHELICERATA)

НАДКЛАС МОРСЬКІ ПАВУКИ (PANTOPODA)

КЛАС МОРСЬКІ ПАВУКИ (PYCNOGONIDA)

Виключно морські членистоногі (відомо понад 640 видів, у Чорному морі знайдено сім видів). Більшість з них мешканці субліторалі, але частину видів знайдено й на значних глибинах (до 5-7 тис. м). Найбільші розміри мають глибоководні види роду Colossendeis, довжина тулуба яких сягає 72 мм, а ноги - до 300 мм. Проте більшість видів є значно менших розмірів. Найдрібніший вид Anoplodactylus pygmeus має тулуб завдовжки 0,8 мм за довжини ніг 1,4 мм.

Будова. Тулуб морських павуків дуже малий порівняно з кінцівками й складається із семи-дев'ятисегментного головогрудного відділу та рудиментарного черевця. Перші чотири сегменти головогрудей зливаються між собою, утворюючи головний, або очний відділ, інші можуть бути або відокремленими, або зростатись між собою та з головним відділом (рис. 307).

Рис. 307. Морські павуки (з Турпаєвої):

а - Nymphon distensum; б - Decalopoda australis: 1 - пальпи; 2 - хеліфори;

3 - хоботок; 4 - ходильні ноги; 5 - головогруди; 6 - черевце

На головному відділі є хоботок циліндричної або яйцеподібної форми, чотири простих вічка й чотири пари кінцівок. Перша пара - клішнеподібні хеліцери (хеліфори), які слугують для захоплення здобичі, друга - щупальцеподібні пальни, третя - яйценосні ніжки, розвинені здебільшого в самців. Четверта пара, як і кінцівки грудної частини тулуба, слуїують ходильними ногами (зазвичай їх чотири пари, але може бути п'ять і шість). Довжина ніг часто в 10-20 разів є більшою за довжину тулуба, і здається, що тварина складається із самих ніг (звідси й назва, від грец. pan - усе, podos - нога).

Тіло пантопод вкрите хітиновою кутикулою, під якою лежить епітелій, багатий на різноманітні залози, зокрема й ті, що виконують функцію органів виділення.

Травна система починається ротовим отвором, який веде в порожнину хоботка, вистелену кутикулою. Усередині хоботка розташована велика м'язиста глотка, вона діє як насос і дозволяє всмоктувати рідку їжу. У задній частині глотки є чисельні волоски, які перехрещуються й утворюють фільтр для відціджування їжі; тверді частинки затримуються фільтром і згодом викидаються назовні (рис. 308). Середній відділ кишечнику коротенький й утворює вирости - дивертикули, які заходять у кінцівки та досягають їхніх верхівок. Коротенька задня кишка закінчується анальним отвором.

Рис. 308. Поздовжній переріз через хоботок морського павука Phoxichilus vulgaris (з Турпаєвої):

а - хоботок із цідильним апаратом; б - ділянка цідильного апарату

Живляться пантоподи в дорослому стані м’якими тканинами багатьох морських безхребетних - гідроїдними та кораловими поліпами, медузами, губками, моховатками тощо.

Кровоносна система складається із серця, яке нагадує U-подібну трубку з парними остіями; кровоносні судини відсутні. Безколірна гемолімфа рухається по системі лакун.

Нервова система представлена над- та підглотковим гангліями, з'єднаними між собою конективами, і черевним нервовим ланцюжком. У деяких видів спостерігається концентрація гангліїв черевного ланцюжка. Крім того, на передньому кінці хоботка міститься нервове кільце з трьома гангліозними потовщеннями, з'єднаними з мозком. Від кільця вздовж глотки тягнеться нервове плетиво.

Органи чуття загалом розвинені слабо. Крім уже згадуваних вічок, що розрізняють лише рівень і напрямок освітленості і, ймовірно, напрямок руху навколишніх предметів, у пантопод є чутливі волоски та щетинки, розкидані по тілу.

Статева система. Морські павуки - роздільностатеві тварини, часто виражений статевий диморфізм, насамперед у будові яйценосних ніжок. Гонади парні, розташовані обабіч і над кишечником. Вони мають вигляд видовжених трубок, що заходять всередину кінцівок, де й відбувається дозрівання статевих клітин, які виводяться назовні через другий членик ніг.

Розмноження. Запліднені яйцеклітини самець накручує на третю

пару кінцівок, вони склеюються виділеннями особливих залоз. Самець виношує яйця до моменту виходу личинок. Розвиток відбувається з метаморфозом. З яйця виходить личинка - протонімфон. Вона має коротке тіло із хоботком, тричлениковими хеліфорами та двома парами тричленикових ніг (рис. 309). Личинки одних видів розвиваються на тілі самця, не залишаючи яйцеву грудку, але в більшості морських павуків личинка кидає самця й переходить до паразитичного способу життя на гідроїдних поліпах, актиніях, у мантійній порожнині двостулкових м'якунів, на амбулакральних борозенках морських зірок тощо.

Рис. 309. Личинка пантоподи Chaetonymphon (з Турпаєвої)