ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ЗЯБРОДИШНІ (BRANCHIATA), АБО РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA)

КЛАС МАКСИЛОПОДИ (MAXILLOPODA)

ПІДКЛАС ВУСОНОГІ (CIRRIPEDIA)

Об'єднує виключно морські, надзвичайно спеціалізовані сидячі фільтруючі або паразитичні форми. Відомо понад тисячу сучасних видів. У фауні Чорного моря є не більше 10 видів, в Азовському морі - один. Довжина вусоногих становить від кількох міліметрів до 2-5 см.

Зовні вусоногі не схожі на ракоподібних: їхнє тіло одягнено двома шкірними складками - мантією, як у молюсків. Мантія непаразитичних форм виділяє назовні вапнякові пластинки, що утворюють захисний панцир. Антенули й увесь передній відділ голови перетворюються на орган прикріплення, в одних видів це довге м'язисте стебельце, в інших - пласка широка підошва. Антени та складні очі атрофуються, інші придатки голови спрощуються, вони оточують ротовий отвір, який розташований у задній частині голови. У деяких видів головний відділ повністю зникає. Окремі пластинки панцира можуть розсуватися, і зі щілини, що утворилася, висуваються грудні ніжки у вигляді тонких почленованих вусиків; звідси й назва - вусоногі. Черевце та його придатки редуковані (рис. 334).

Рис. 334. Вусоногі (з Бірштейна й Пастернак): а, в - зовнішній вигляд морського жолудя й морської качечки, відповідно;

б, г - їхня внутрішня будова, відповідно

1 - м'яз-замикач; 2 - ротовий конус; 3 - грудні ніжки; 4- копулятивний орган; 5 - черевце

Вусоногі, за деякими винятками (рід Аісірре), - гермафродити. В окремих видів поряд з гермафродитними особинами є карликові "додаткові" самці. Нарешті є види, нормальні особини яких можуть бути як самками, так і гермафродитами; і в перших, і в других є карликові самці. Розвиток відбувається з метаморфозом. Личинки - наупліус, метанаупліус і додаткова стадія - циприсоподібна личинка, яка має двостулкову кутикулярну черепашку, що робить личинку подібною до черепашкових ракоподібних з роду Cypris.

Серед вусоногих ряду Thoracica широко відомі так звані морські жолуді (рід Balanus) та морські качечки (рід Lepas). У морських жолудів голова утворює широку підошву, а все тіло вкрите вапняковими пластинками (рис. 334, а, б). Тіло рачка розташоване в черепашці черевцем догори. Рух і фільтрація води відбуваються за допомогою рухомих пластинок черепашки й двогіллястих грудних ніжок, що несуть багато щетинок ("вусоніжки"). У морських качечок (рис. 334, в, г) передня частина голови витягнута у стебельце, а тіло вкрите сплюснутою з боків черепашкою, що складена з п'яти-шести пластинок. Деякі морські жолуді прикріплюються до шкіри китів, при цьому види роду Coronula живляться, фільтруючи воду, a Tubicinella та інші - стають паразитами й живляться тканинами та кров'ю китів.

Серед паразитичних видів найбільш своєрідну будову мають представники ряду Коренеголові (Rhizocephala) - паразити десятиногих раків. Налічується близько 250 видів. Дуже поширений, у тому числі й у Чорному морі, паразит крабів Sacculina саrсіnі зовні виглядає як мішок, розташований під черевцем хазяїна (рис. 335). Насправді це лише частина тіла паразита, в якій розміщуються статеві органи. Інша частина - коренеподібні вирости, що йдуть від мішка й обплітають усі нутрощі хазяїна. Живлення осмотичне: через тонкі покриви відростків соки краба потрапляють в організм паразита.

Рве. 335. Sacculina саrсіnі на черевні краба (з Бірштейна й Пастернак):

1 - розгалуження в тілі краба; 2 - зовнішня частина тіла сакуліни