Конспекти лекцій зоології безхребетних

Змістовий модуль 2. Походження Багатоклітинних та їх типи: Плоскі черви, Круглі черви Кільчасті черви

Тема лекційного заняття 9. Тип кільчастих червів - вищий тип червів

Утворення вторинної порожнини, поява нових систем органів, підвищення рівня організації, ускладнення будови нервової, травної та видільної систем. Сегментація тіла, параподії.

Клас багатощетинкових червів - морські вільноживучі планктонні та бентосні форми, бродячі та сидячі поліхети. Особливості будови та розмноження. Трохофора. Значення в еволюції безхребетних тварин, у природних біоценозах та живленні риб. Інтродукція нереїд у Каспійське море.

Клас малощетинкових червів. Дощові черви - вторинні гермафродити. Будова статевої системи та спосіб розмноження. Значення в ґрунтоутворенні та підвищенні родючості ґрунту. Оліготехи прісних водойм. Штучне розведення олігохет.

Клас п’явок. Пристосування до хижацтва та напівпаразитичного способу життя. Особливості будови та розвитку. Значення в природі, аквакультурі та використання в медицині.

Морфологія, анатомія, життєдіяльність, життєві цикли. Роль у біо- та агроценозах Морфологія, анатомія, життєдіяльність, життєві цикли. Практичне значення. Морфологія, анатомія, життєдіяльність, життєві цикли. Роль у біо- та агроценозах Морфологія, клітинна будова та життєдіяльність губок. Кишковопорожнинні - різноманітність. Морфологія і анатомія Гідрозоїв та Сцифозоїв. Морфологія, анатомія, життєдіяльність, життєві цикли. Роль у біо-та агроценозах.

Більшість кільчастих червив - вільноживучі тварини. Вони мешкають у морях, прісних водоймах та ґрунтах. Лише незначна частина їх видів веде паразитичний спосіб життя. Вони мають розміри від кількох міліметрів до трьох метрів. Відомо понад 12 тис. видів. Анеліди - найвище організовані черви, що мають усі системи органів, властиві представникам вищих типів тваринного світу: вторинну порожнину тіла (целом), кровоносну систему, органи руху, а інколи й органи дихання. Тіло кільчастих червив складається з головної лопаті (простомія), тулуба, що поділений на кільця-сегменти, та анальної лопаті (пігідія). Для них характерна поява органів руху - параподій, рухомих бічних виростів тіла із щетинками, чутливими вусиками й інколи зябрами. У найбільш повному вигляді параподії представлені в класі багатощетинкових. Кільчасті черви мають добре розвинений шкірно - м'язовий мішок, вкритий ззовні еластичною кутикулою. У деяких групах на покривах частково зберігається війчастий епітелій. Целом, на відміну від первинної порожнини тіла, має власні стінки, утворені мезодермальним епітелієм. Як правило, кожний сегмент тулуба має пару (правий і лівий) целомічних мішків, що підстилають зсередини шкірно-м'язовий мішок і з'єднуються один з одним під і над кишкою. Створюється внутрішня сегментація, яка відповідає зовнішній. Целомічні мішки заповнені рідиною, що становить внутрішнє середовище організму. Целом виконує важливі функції: він є гідростатичним скелетом, на який опирається мускулатура; забезпечує транспорт поживних речовин; у ньому можуть тимчасово нагромаджуватися кінцеві продукти обміну; він бере участь в осморегуляційних процесах; на його стінках утворюються гонади, а в порожнині дозрівають статеві продукти.

Травна система починається ротовим отвором на першому сегменті тулуба і складається з ротової порожнини, глотки, середньої та задньої кишок, остання відкривається анальним отвором на пігідії. Органи виділення - трубчасті нефридії; в основному в кожному сегменті знаходиться одна пара нефридіїв. Спостерігається перехід від сліпо замкнених на внутрішньому кінці протонефридіїв до метанефридіїв, що відкриваються в целом. Кровоносна система, як правило, добре розвинена, замкнена, тобто кров рухається по судинах і не потрапляє в порожнину тіла. Будова кровоносної системи однакова в усіх класів кільчастих червив: спинна та черевна судини з'єднані кільцевими; є навколокишковий кровоносний синус (або сітка капілярів), розгалуження капілярів у стінках шкірно-м'язового мішка та зябер, якщо вони є. Лише в класі П'явки (Hirudinea) спостерігається редукція кровоносної системи та заміщення її системою целомічних лакун. Більшість кільчастих червив дихають усією поверхнею тіла, деякі мають спеціалізовані органи дихання - шкірні зябра, що розташовані на параподіях або на простомії.

Нервова система складається з головного мозку - парного надглоткового ганглію, що з'єднаний кільцевими стовбурами з тулубним мозком. Останній складається з пари більш-менш зближених (або злитих разом) черевних стовбурів з парними гангліями в кожному сегменті й зветься черевним нервовим ланцюжком. У багатьох кільчастих червив є органи чуття — очі, нюхальні ямки, різні придатки з рецепторами дотику та хімічного чуття. Серед кільчастих червив є роздільностатеві та гермафродити. Гонади утворюються в стінках целому (виняток — представники класу Dinophilida). Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Дробіння яйця спіральне детерміноване. Розвиток у морських видів (клас Polychaeta) з метаморфозом, у прісноводних та наземних форм розвиток прямий. Для більшості кільчастих червив характерне повторення окремих частин тіла та органів. У кожному сегменті тіла є подібні елементи будови: парні целомічні мішки, нефридії, гонади, ганглії, кільцеві судини, параподії. Таке явище повторення подібних структур зветься метамерією. Якщо всі сегменти зовні однакові, метамерія вважається гомономною, якщо ж сегменти різних ділянок тіла відмінні за будовою, то метамерія гетерономна. Гетерономність — результат спеціалізації окремих частин тулуба до виконання певних функцій. Тип ділиться на чотири класи: Багатощетинкові (Polychaeta), Динофіліди (Dinophilida), Малощетинкові (OHgochaeta) та П'явки (Hirudinea). Перші два класи часто об'єднують у підтип Безлояскові (Aclitellata), решту - у підтип Пояскові (Clitellata).