ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина I.ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ, АБО НАЙПРОСТІШІ, -PROTOZOA

ТИП МІКРОСПОРИДІЇ-MYHOZOA

Включає два класи - Актиноміксидії (Actinosроrеа), який вивчений недостатньо, та Міксоспоридії (Мухоsрогеа).

Міксоспоридії паразитують переважно на шкірі, зябрах, у м’язах, жовчному і сечовому міхурах риб, уражають їх нервову систему, хрящі та ін. Розміри їх від кількох мкм до 2 см. Тканеві міксоспоридії утворюють дисти-пухлини, які бувають розмірами 1_-2 см в діаметрі. Вміст цисти заповнює цитоплазма паразита з великою кількістю ядер, які бувають двох категорій: вегетативні, що згодом стають поліплоїдними, і генеративні (диплоїдні). Вегетативні ядра визначають такі життєві функції, як ріст, синтез білків, обмін речовин та ін. Генеративні ж дають початок спорам.

Спори (рис. 23) міксоспоридій дуже різноманітні. Зовні вони вкриті щільною оболонкою, що складається в більшості з них із двох стулок (у деяких число стулок буває від трьох до шести). У багатьох міксоспоридій стулки мають різноманітні вирости, що забезпечує їх пасивне ширяння у воді. Всередині спори формуються жалкі капсули (кількість їх дорівнює кількості стулок) із спірально закрученою жалкою ниткою, а також амебоїдний зародок (спороплазма) із двома гаплоїдними ядрами. Отже, спора міксоспоридій, по суті, багатоклітинне утворення. Спори з тіла хворої риби потрапляють у воду, після чого їх заковтують інші риби. Коли спора проникає в організм хазяїна, жалкі нитки з силою розкручуються і міцно фіксують спору. Стулки розкриваються, і амебоїдний зародок рухається до місця паразитування. Його гаплоїдні ядра, утворені шляхом мейозу, зливаються, утворюючи диплоїдне ядро. Таким чином, статевий процес у міксоспоридій відбувається у формі автогамії - самозапліднення двох сестринських ядер у спільній цитоплазмі. Незабаром зародок внаслідок мітотичного ділення ядер перетворюється на багатоядерний плазмодій. Він виконує роль вегетативного тіла (трофонт, або сома), навколо генеративних ядер якого є цитоплазма, оточена плазмолемою.

Рис. 23. Міксоспоридії - схема будови спори (а); типи спор Ceratomyxa (б); Mitrospora (e); Davisia (г); Leptotheca (д); Myxidium (є); Chloromyxum (є); Hexacapsula (ж); Henneguya (з): 1 - жалка капсула: 2 - жалка нитка; 3 - ядро жалкої капсули; 4 - амебоїдний зародок;

5 - його ядра; 6 - ядро стулки.

Отже, плазмодій — багатоклітинний організм, який рухається за допомогою лобоподій, живиться шляхом піноцитозу чи фагоцитозу, розмножується поділом чи брунькуванням. Із генеративних клітин плазмодія після кількох поділів (останній з яких - мейоз) утворюються численні багатоклітинні гаплоїдні спори.

Міксослоридії поширені в усіх типах водойм, уражуючи коропових риб (Myxobolus cyprini), щуку (Myxidium lieberkbhni); у форелевих риб, особливо мальків Myxosoirta cerebralis викликає хворобу «вертячку» (риба крутиться навколо осі внаслідок ураження органу рівноваги). Із заражених водойм (ставків) рекомендується спускати на зиму воду і дезинфікувати їх негашеним вапном та іншими хімікатами, оскільки спори дуже стійкі (залишаються живими понад 10 років навіть на дні висохлої водойми). М’ясо риб, уражених мікроспоридіозами, непридатне для вживання в їжу.