ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО АНЕЛІДИ, ANNELIDES

ПІДТИП ПОЯСКОВІ - CLITELLATA

КЛАС П’ЯВКИ - HIRUDINEA

Усього відомо близько 400 видів п’явок, з них у фауні України - 30. Переважна більшість живе у прісних водоймах, невелика кількість - у солоних (у Чорному та Азовському морях відсутні) і зовсім мало на суші (у вологих тропіках).

Більшість п’явок є тимчасовими ектопаразитами переважно хребетних тварин; зустрічаються й хижаки. Тіло витягнуте і сплющене, довжина - від кількох міліметрів до 15-20 см. Як і інші анеліди, п’явки - тварини сегментовані, проте в них немає відповідності між внутрішньою і зовнішньою сегментацією: на один внутрішній сегмент, яких 30-33, припадає 3-5 зовнішніх. На кінцях тіла містяться присоски. На дні переднього присоска є ротовий отвір, а над заднім присоском заднього - анальний отвір. Параподії та щетинки у п’явок відсутні. По субстрату рухаються за допомогою присосків («крокують»), у воді плавають завдяки дуже добре розвиненій мускулатурі (у дощових червів м’язи становлять близько 30% маси тіла, а в п’явок - 65,5%).

Тіло вкрите досить щільною кутикулою, під якою лежить шар епідермісу, багатий на залозисті та пігментні клітини (більшість забарвлені в чорний, коричневий, зеленуватий, сірий кольори). Залозисті клітини виділяють слиз, що зменшує тертя при пересуванні. Целом у більшості п’явок редукований; його залишки перетворились у систему кровоносних лакун. Проміжки між внутрішніми органами заповнені паренхімою (рис. 59).

У зв’язку з активним способом життя в п’явок добре розвинені органи чуття, зокрема, у них є очі (від 1 до 5 пар), хеморецептори у вигляді кубкоподібних сосочків.

Дихають здебільшого через шкіру всією поверхнею тіла; у небагатьох морських видів є зовнішні зябра.

Травна система складається із передньої, середньої і задньої кишок. Рот веде в глотку. У хоботних п’явок у глотці є хоботок, який висовується з рота і служить для нападу на здобич. У щелепних п’явок у роті є 3 щелепи із зубчиками (близько 100 на кожній); ними вони прорізають шкіру хазяїна і живляться кров’ю, що виділяється з ранки. У глотку відкриваються слинні залози, секрет їх містить особливу білкову речовину - гірудин, яка перешкоджає згортанню крові. Глотка виконує роль нагнітального насоса. Середня кишка п’явок - кровососів має ряд бічних відростків - кишень, або мішків (від 6 до 11 пар). Особливо великі розміри має остання їх пара; вона досягає заднього кінця тіла. Завдяки гірудину та іншим речовинам кров у кишенях залишається ніби законсервованою і може зберігатися до 6 місяців. Тому кровосисні види можуть довго залишатися без їжі. Ділянку кишок, що має відростки, іноді називають шлунком. Перетравлення крові відбувається у короткому задньому відділі середньої кишки.

Рис. 59. Поперечний зріз медичної п’явки Hirudo medicinalis:

1 - шкірний епітелій; 2 — зовнішній шар паренхіми; 3 - кільцеві м’язи; 4 - діагональні м’язи; 5 - спинна лакуна; в - поздовжня мускулатура; 7 - ботриоїдна тканина; 8 - внутрішня паренхіма; 9 - дорзовентральні м’язи; 10 - бічна лакуна; 11 - сечовий міхурець;

12 - дрібні лакунарні канали; 13 - шлунок; 14 - черевна лакуна з черевним нервовим ланцюжком; 15 - сім’япровід; 16 - сім’яний мішок;

17 — нефридій; 18 - бічна кишеня шлунка.

У деяких хоботних п’явок кровоносна система замкненого типу, як у олігохет. У щелепних її функції виконують залишки целома. Рідина системи лакун набуває властивостей крові: у багатьох випадках завдяки гемоглобіну вона забарвлена в червоний колір і містить амебоїдні клітини (виконують захисну функцію). Органи виділення - метанефридії.

За способом розмноження - гермафродити. Запліднення перехресне, внутрішнє (у щелепних п’явок). У хоботних п’явок формуються сперматофори - мішечки зі спермією, які прикріплюються до тіла партнера. Оболонки їх розчиняються, сперматозоїди проникають у середину тіла, досягають жіночих статевих клітин, запліднюючи їх. Розвиток яєць прямий, у коконах (кокон виділяється шкірними залозами ділянки, що є аналогічною пояску малощетинкових червів). Кокони п’явки відкладають на дно водойм, на водяні рослини або ж на березі у вологий ґрунт.

До підкласу Справжні п’явки (Euhirudi- n е а) належать 2 ряди: Хоботні п’явки (Rhyn- chobdellea) і Безхоботні п’явки (Arhynchobdellea).

Ряд Хоботні п’явки об’єднує як хижих, так і паразитичних п’явок, які мають хоботок. Розміри - від 5 до 80 мм завдовжки. Ведуть виключно водний спосіб життя. Кровоносна система здебільшого добре розвинена. Запліднення за допомогою сперматофорів. У деяких виражена турбота про потомство: відкладені кокони прикривають своїм тілом або виношують на черевному боці.

У стоячих водоймах часто оселяється гелобдела ставкова (Helobdella stagnalis); довжина її тіла - 5-6 мм. Нападає на личинок водяних комах, олігохет та інших безхребетних. Її поїдають риби. Слимакова п'явка (Glossiphonia complanata) має листоподібної форми тіло, завдовжки 15-20 мм. Паразитує на молюсках. Риб'ячі п'явки (родина Piscicolidae) паразитують здебільшого на рибах. У них передній присос виразно відмежовується від іншої частини тіла. Звичайна риб'яча п'явка (Piscicola geometra) має довжину 20-50 мм і найчастіше населяє наші водойми. На тілі однієї риби може бути декілька десятків і навіть більше сотні п’явок. Живе у водоймах, багатих на кисень (рис. 60). Пташині п'явки (рід Protoclepsis) легко проникають у ротову порожнину і дихальні шляхи птахів, де ссуть кров зі слизових оболонок. У стоячих водоймах поширена звичайна пташина п'явка (Protoclepsis tessulata); вона розмножується масово, що може призвести до загибелі гусей і качок. Молоді п’явки 2-3 місяці тримаються на тілі материнського організму.

До ряду Безхоботні п’явки належать здебільшого паразити хребетних тварин, проте є серед них і хижаки. Мають добре розвинені щелепи (у хижих форм - не дуже). Розміри - від 30 до 250 мм. Є прісноводні та наземні форми.

Рис. 60. П’явки:

1 — медична; 2 - велика несправжня кінська; 3 - гелобдела восьмивічкова; 4 - риб’яча; 5 - слимакова;

6 - гелобдела ставкова; 7 - щетинкова (акантобдела).

Медична п'явка (Hirudo medicinalis) поширена по всій Південній Європі, у тому числі й в Україні. Живе у водоймах зі стоячою або слабопроточною водою. Особливо полюбляє водойми із глинистим дном. Довжина тіла - 10-12 см при ширині до 10 мм, проте може мати й більші розміри.

У лабораторних умовах за півтора роки була вирощена п’явка завдовжки 440 мм. Забарвлення верхнього боку тіла змінюється залежно від середовища, але на спині завжди є дві поздовжні жовто-рожеві смуги. Щелепи і спинні залози добре розвинені. Статевої зрілості досягає на третьому році життя. Кокони з яйцями відкладає на березі у вологому ґрунті. Медичні п’явки ссуть кров усіх хребетних (у тому числі й людини), проте найчастіше жаб (молоді) і ссавців. Якщо живляться кров’ю безхребетних, то розвиток їх триває довго, і вони відкладають один кокон замість 3-8. П’явки, що присмокталася до тіла, людина може позбутися, посипавши її сіллю або змазавши спиртом чи йодом. Медичну п’явку занесено до Червоної книги України, скорочення чисельності відбулося внаслідок її інтенсивного вилову та забруднення водойм.

Велика несправжня кінська п'явка (Haemopis sanguisuga) розмірами тіла і формою подібна до медичної, проте спина в неї чорна з коричневим відтінком; по поверхні можуть бути розкидані темні плями. Живе у невеликих водоймах. Ненажерливий хижак: живиться червами, молюсками, водяними комахами, пуголовками. Її поїдає хохуля. У наших водоймах поширені також герпобдела звичайна (Herpobdella octoculata) і герпобдела лінійна (Н. lineata), які належать до родини Глоткові п’ явки (Herpobdellidae), щелепи в яких редуковані. Вони - хижаки: живляться червами, личинками водяних комах; їх поїдають риби.

Медична п’явка використовується в медицині. Гірудин перешкоджає утворенню тромбів, заспокійливо діє на нервову систему, зменшує кров’яний тиск.

Шкоди завдають риб’ячі, пташині п’явки, а також кінська п’явка (Limnatis nilotica), яка проникає в глотку, носоглотку, гортань, коли свійські тварини п’ють із водойм воду. У деяких місцевостях (Середній Азії, Болгарії) нею заражено до 30% худоби. В Україні не зустрічається.

Запитання і завдання. 1. Які прогресивні ознаки в будові та функціях систем органів з’явилися в анелід у зв’язку із вільноживучим способом життя? 2. Проведіть спостереження, коли дощові черви розпочинають активну діяльність навесні. Як це можна встановити? 3. Яка роль дощових червів у ґрунтоутворенні? 4. Які ознаки властиві багатощетинковим червам? 5. Як пристосувалися п’явки до напівпаразитичного способу життя? 6. Які п’явки поширені в місцевих водоймах?