ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 11. ТИП МОЛЮСКИ, або М'ЯКУНИ (Mollusca)

4. Клас Черевоногі (Gastropoda)

Клас Черевоногі нараховує близько 90 тис. видів, із них в Україні живуть понад 500. Найбільші черевоногі в Україні — це рапана (черепашка до 12 см заввишки), виноградний слимак (черепашка до 8 см заввишки), деякі голі слизні, довжина тіла яких сягає 10 см.

Серед морських черевоногих переважають літоральні форми, проте є й такі, що опускаються на значну глибину. У морях, зокрема в Чорному, поширена патела, або морське блюдце (діаметр черепашки до 25 см). Вона міцно прикріплюється до прибережних скель своєю ногою.

У ставках, невеликих озерах, старорічищах водиться ставковим звичайний (озерний), який досягає розмірів 68-70 мм. За допомогою мускулястої ноги він переміщується не лише по твердому субстрату, але й по плівці поверхневого натягу води. Дихає за допомогою легені

атмосферним повітрям. При зниженні температури води до 6-7°С ставковик починає дихати киснем, розчиненим у воді, тоді його легеня функціонує як зябра. За способом живлення ставковик звичайний є всеїдною твариною, бо поїдає рослинну, тваринну їжу, а також трупи.

У невеликих прісних водоймах поширені котушки, калюжниці, бітинії. Наприклад, котушки живляться мікроскопічними водоростями, тому вони є бажаними мешканцями акваріумів як біологічні санітари. Усі ці молюски можуть витримувати пересихання водойм, виділяючи при цьому щільну плівку, яка закриває вхід у черепашку. Наземні молюски витримують значні температурні коливання. У південних широтах влітку, а у північних взимку вони впадають у стан анабіозу. Анабіоз (від грецьк. anabiosis — повернення до життя) — стан організму, за якого життєві процеси загальмовані; пристосування організму до несприятливих умов існування.

Черевоногі — єдиний клас молюсків, які освоїли не тільки водойми, а й суходіл. Наземний спосіб життя ведуть голі слизні, типовими представниками яких є лісовий, польовий та садовий слизні. Характерною ознакою цих молюсків є відсутність черепашки. Вона у них рудиментарна, зберігається у вигляді невеликої вапнякової пластинки овальної форми, яка ззовні обростає мантією. Дихають голі слизні атмосферним повітрям за допомогою легені, що становить собою дихальну порожнину під мантією. У шкірі є численні слизові залози, секрет яких має захисне значення. При зниженні вологості і високій температурі ці тварини гинуть, тому вони ведуть присмерковий і нічний спосіб життя і населяють ті біотопи, де є достатня кількість вологи. За сприятливих умов голі слизні інтенсивно розмножуються протягом літа, відкладаючи у Грунт та різні укриття 500 яєць, із яких через 2-3 тижні виходить молодь, що вже через півтора місяця стає статевозрілою. Зиму проводять у стані заціпеніння, зариваючись у Грунт на глибину до 0,5 м.

В Україні поширені такі наземні молюски як лісовий слизень і виноградний слимак. Живляться листям дерев, тому за типом живлення належать до фітофагів. Яйця відкладають в ямку, яку викопують за допомогою ноги. За літо буває 2-3 кладки по 20-25 яєць. Восени із зниженням температури до 8-10°С впадають у сплячку.

Тіло черевоногих молюсків асиметричне, з добре вираженими трьома відділами тіла: головою, тулубом і ногою з широкою підошвою (рис. 37). Пересуваються черевоногі за допомогою мускулястої ноги. Сприяє руху слиз, який виділяється на підошві. На голові розташовані 1 -2 пари щупалець. У виноградного слимака, наприклад, більш короткі щупальці першої пари (передні щупальця) є органом нюху, а на кінцях довгих щупалець (задні щупальця) знаходяться очі. У більшості видів добре розвинуті органи чуття: очі, статоцисти та осфрадії.

Тулуб у більшості черевоногих оточений черепашкою (1,5-250 мм), яка спірально закручена. Отвір черепашки, у який за небезпеки втягуються нога та голова, називають устям. У деяких видів (рапана) устя закривається особливою міцною кришечкою з рогоподібної речовини для захисту від ворогів. У деяких черевоногих черепашка недорозвинена або зовсім редукована (наприклад, у голих слизнів).

Рис. 37. Виноградний слимак (після зняття черепашки і мантії):

1 — передні щупальця; 2 — задні щупальця; 3 — статева залоза; 4 — «печінка»;

5 — нога; 6 — нирка; 7 — серце; 8 — легенева вена; 9 — край мантії.

У ротовій порожнині черевоногих знаходяться рогові щелепи та мускулястий язик, вкритий рядами міцних хітинових зубчиків, які утворюють тертку (радулу) (рис. 38).

Рис. 38. Тертка (радула) молюсків.

У черевоногих розвинені слинні залози. Кишки утворюють петлеподібний вигин. Анальний отвір міститься над головою або збоку від неї на правому боці тіла.

Органами дихання для більшості є зябра (пірчасті вирости з тоненькими стінками, які містять багато кровоносних судин), у деяких — легеня (особлива кишеня мантії, у стінках якої знаходиться велика кількість кровоносних судин).

Серце у більшості черевоногих двокамерне, тобто складається з передсердя та шлуночка.

Розмноження статеве. Морські форми переважно роздільностатеві, а прісноводні та наземні (легеневі) є гермафродитами. Запліднення внутрішнє. Легеневі розмножуватися можуть, як і дощові черв’яки, за умови перехресного запліднення. Розвиток прямий (у наземних і прісноводних видів) або з метаморфозом (у морських видів). При цьому з яйця вилуплюється личинка — парусник (велігер), яка веде планктонний спосіб життя. Таким чином, личинки сприяють розселенню виду.

Черевоногі молюски є важливою складовою частиною угрупувань організмів. Вони є базою живлення для водяних і наземних тварин.

Значення черевоногих молюсків у житті людини:

Позитивне значення:

1. Деякі види черевоногих молюсків (виноградний слимак, трубач) людина споживає в їжу.

2. Черепашки використовують як сувеніри, а з перламутрового шару черепашок виготовляють гудзики.

Негативне значення:

1. У роки масового розмноження голі слизні завдають відчутної шкоди посівам зернових культур, а також рослинам саду чи городу.

2. Багато видів черевоногих молюсків (прісноводний слимак, малий ставковик) є проміжними хазяями паразитичних червів.

3. Отрута слинних залоз (наприклад, тропічного молюска з роду Конус) спричиняє смертельно небезпечні отруєння.