ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 1. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЦИТОЛОГІЇ

1.2 Структурні компоненти клітин

1.2.1 Міжклітинні контакти

Міжклітинні контакти найбільше притаманні епітеліальним та ендотеліальним клітинам.

Розрізняють такі типи міжклітинних контактів:

Просте міжклітинне сполучення — плазмолеми сусідніх клітин наближаються одна до одної на відстань 15-20 нм. При цьому відбувається взаємодія шарів глікокалікса. Розрізняють також щільне з 'єднання за типом замка, при цьому шари двох плазмолем наближені максималь

но — ділянки плазмолем двох сусідніх клітин ніби зливаються. Ця ділянка непроникна для молекул та іонів. Такий тип з'єднання плазмолем називають десмосомою. Вона являє собою площу діаметром до 0,5 мкм, інколи має вигляд шарів; між мембранами знаходиться зона з високою електронною щільністю; зміцнення зв'язку між клітинами досягається за допомогою фібрилярних структур цитоплазми та кортикального шару плазмолеми. Спостерігаються з'єднання типу напівдесмосом, якщо десмосома складається лише з однієї пластинки прикріплення.

Щільний замикаючий контакт характерний для апікальної поверхні клітин облямівкового епітелію, а також ендотелію, мезотелію. Такий контакт характеризується максимальним зближенням плазматичних мембран сусідніх клітин, проміжок ущільнюється за рахунок анастомозуючих фібрил та іонів кальцію. При цьому зовнішні гідрофільні шари і глікокалікс суміжних плазмолем тісно зливаються в один суцільний шар завтовшки 2-3 нм. У серцевих м’язах зустрічаються щілинні контакти (нексуси), що забезпечують безпосередній обмін речовин між сусідніми клітинами. Так відбувається перенесення іонів та дрібних молекул.

Синаптичні з'єднання характерні для нервової тканини, або між нервовою клітиною і м'язом, у ділянці якого відбувається передача імпульсу (рис. 6).

Рис. 6. Міжклітинні контакти:

1-простий контакт; 2-замок; 3-щільний контакт; 4-проміжний контакт; 5-десмосома; 6-щелеподібний контакт.

Синапс — спеціалізований контакт, що забезпечує передачу нервового збудження. До його складу входять: ділянка плазмолеми пресинаптичної мембрани відростка нервової клітини, з якої відходить імпульс, ділянка плазмолеми постсинаптичної мембрани клітини, яка сприймає сигнал. До сигналу входить синаптична щілина, що розмежовує пресинаптичну та постсинаптичну мембрани і, заповнені нейромедіатором, синаптичні пухирці. Синапси забезпечують однобічну передачу інформації від клітини до клітини завдяки медіатору.