БІОТЕХНОЛОГІЯ - Іншина Н.М. - 2009

РОЗДІЛ 1. ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ

Хімічний синтез ДНК і конструювання генів

Найпоширенішим методом хімічного синтезу ДНК є фосфорамідний. Вихідними речовинами є модифіковані дезоксирибонуклеозиди.

Модифікація полягає у приєднанні до аміногруп дезоксиаденозина і дезоксицитидина бензольної групи, а до аміногрупи дезоксигуанозина - ізобутирильної. Тимідин, у якого відсутня аміногрупа, не модифікують. Модифікація азотистих основ необхідна для захисту нуклеозидів від небажаних побічних реакцій під час нарощування полінуклеотидного ланцюга.

Розроблено прилади для автоматичного хімічного синтезу ДНК - ДНК-синтезатори, які синтезують одноланцюгові фрагменти ДНК довжиною до 50 нуклеотидів. За добу синтезується ДНК довжиною 100 - 120 пар азотистих основ. Синтезовані хімічним шляхом олігонуклеотиди

можна використовувати для конструювання генів, ампліфікації специфічних ДНК, направлених мутацій ізольованих ДНК, як зонди для ДНК-гібридизації, праймєрів.

Конструювання генів здійснюють з олігонуклеотидів, синтезованих хімічним шляхом. У цьому процесі використовують ферменти ДНК-полімеразу Е.соlі і ДНК-лігазу. Гени довжиною понад 300 пар нуклеотидів збирають з окремих модулів - одноланцюгових фрагментів довжиною 20 — 100 нуклеотидів. Гени, довжина яких перевищує 1000 пар нуклеотидів, конструюють із дволанщогових фрагментів.