ЗООЛОГІЯ ХОРДОВИХ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Захаренко М.О. - 2015

РОЗДІЛ 4. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ TETRAPODA. НИЖЧІ НАЗЕМНІ ХРЕБЕТНІ

4.2. Характеристика окремих представників Земноводних.

Земноводні є зараз самим малочисельним класом сучасних хребетних. У трьох його рядах нараховується близько 2500 видів. В Україні мешкає 20 видів.

Усі земноводні є важливими компонентами екосистем та індикаторами стану середовища. Багато з них є об'єктом промислу. Жаби широко використовуються у всіх лабораторіях світу. Вдячні дослідники поставили їм пам'ятники у Парижі та Токіо. Першими космонавтами серед хребетних також були жаби.

Ряд безхвості - Anura, seu Ecaudata.

Ряд поділяють на 5 підрядів, до яких входить 10 родин.

Підряд Opisthoсоela мають опістоцельні хребці (спереду випуклі, ззаду вгнуті), короткі ребра, невеликий язик. Сюди включають 2 родини: круглоязикові - Discoglossidae (8 видів), представники поширені в Європі та Азії. Чотири види джерелянок - Bombina живуть у дрібних добре прогрітих водоймах. Мають зуби на верхніх щелепах і круглий, без вирізки язик. У нашій фауні це невеликі тварини, завдовжки 4-8 см. Задні кінцівки порівняно короткі. Тулубових хребців не менше 8, опістоцельні. В Україні трапляються представники роду Bombina двох видів (рис. 162).

Кумка звичайна, або джерлянка червоночерева - Bombina bombina.

Рис. 162. Кумки: червоночерева (А) та жовточерева (Б)

Довжина тіла до 5 см; тіло сплющене, овальне; поширена в Центральній та Східній Європі. В Україні поширена на всій території держави. Заселяє озера, стариці, канали. Забарвлення черевця яскраво-помаранчевого кольору із синювато- чорними плямами. Самці мають внутрішні резонатори. Шкірні залози виділяють секрет фріноліцин, який є досить отруйний.

Джерлянка жовточерева - Bombina varigata - заселяє територію Середньої і Південної та Східної Європи. В західних областях України трапляється у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Тіло зверху має темне забарвлення, знизу лапки і черевце помаранчеве або жовте з темними плямами.

Родина Часникові, або земляні жаби - Pelobatidae.

Нечисленна група дрібних жаб (5-8 см довжини). У нашій країні поширені 3 види, з них один - жаба земляна - Pelobcites fuscus (рис. 163).

Рис. 163. Земляна жаба

Родина справжні жаби - Ranidae (рис. 164).

Рис. 164. Справжні жаби

1 - чорноп’ятниста; 2 - ставкова; 3 - озерна; 4, 5 - гостроморда; 6 - трав’яна; 7 — прудка

Численна група, що об’єднує понад 400 видів, поширених майже на всіх материках, крім Австралії, Нової Зеландії і великої частини Південної Америки. Особливо їх багато в Африці, тут живе сучасна величезна жаба голіаф - Rana goliaph, довжиною до 25 см і вагою більше 3 кг. Біля 200 видів охоплює рід Rana. Частина видів заселяє зволожені місця і з водою зв’язані вони лише в період розмноження. Одна з найбільших наших жаб - жаба озерна - Rana ridibunda досягає 17 см. Жаба ставкова - Rana esculenta менші має розміри - меншу довжину - 10 мм. Поширена на всій Україні, крім степової зони. Жаба трав’яна - Rana temporaria поширена в Європі, Західному Сибіру та на Далекому Сході. Жаба гостроморда - R. terrestris досягає 7,8 см довжини.

Заселяє сухі піщані ділянки сосняків, степи, пустелі, біля озер, річок з густою трав’яною рослинністю. До родини справжні жаби відноситься також жаба прудка - Rana dalmatina, яка заселяє окремі райони Карпат. Найбільший за розміром вид земноводних Північної Америки - жаба бик - Rana catesbeiana довжиною 20 см. Озерну та деяких жаб використовують в їжу і навіть розводять на спеціальних фермах.

Родина Райки - Hylidae (рис. 165).

Рис. 165. Райка

Широко поширена в теплих районах всіх континентів, нараховує біля 400 видів деревних жаб. На території України заселяє усі ландшафтні зони, особливо часто трапляється в лісостеповій, на Поліссі, в лісових районах Карпат. Особини на кінцях пальців мають розширення - диски - своєрідні присоски, з допомогою яких вони лазять по деревах. Поширені в Австралії, Америці. У нас трапляється один вид - квакша звичайна, або жаба деревна - Hyla arborea досягає довжини 5 см. У багатьох видів квакш виражена турбота про потомство.

Родина Ропухи - Bufonidae (рис. 166).

Рис. 166. Жаби

1 - очеретяна; 2 - зелена; 3 — сіра

Представники її поширені на всьому континенті, крім полярних областей, загальне число видів 650. В Україні живе три види ропух. Ззовні особини покриті бородавчастою шкірою, багатою на залози, які виділяють отруйний

секрет. Відсутні зуби, кінцівки майже однакові. Ропуха звичайна - Bufo bufo є найбільшою серед безхвостих, досягає 20 см довжини. Ропуха зелена - Bufo viridis має менші розміри тіла (до 140 мм), поширені на всій території України. Ікру відкладає у вигляді драглистих шнурів до 3-5 метрів завдовжки. Одна самка може відкласти до 6000 ікринок. Ропуха очеретяна Bufo calamita - заселяє біотопи північно-західних районів Волинської області та селища в деяких районах Полісся. Трапляється в садах, лісах, полях, луках. Активна вночі. Всі ропухи за очима на спинній стороні голови мають великі білявушні отруйні залози - паротиди. Секрет цих залоз, подразнюючи слизову оболонку, змушує хижака, схопивши ропух, її виплюнути. Ропуха південноамериканська - Bufo marinus має довжину тіла 25 см. Сила отрути її дуже велика, собака схопивши ропуху, швидко вмирає. Місцеві жителі згадану отруту використовують для виготовлення отруйних стріл.

Ряд хвостаті - Urodela, seu Caudata

Нараховує близько 280 нині інснуючих видів. Голова непомітно переходить у видовжений тулуб, завжди сплющений з боків хвіст. Передні і задні кінцівки майже однакової довжини, в частини вони розвинені слабо, а в сирен задня пара редукується. Повзають або плавають, змієподібно вигинають тіло і хвіст. Багато хвостатих земноводних перейшли до водного способу життя. Мають добре виражені шкірні залози. Поширені переважно у північній півкулі. Відсутні в Австралії (рис. 167).

Рис. 167. Види хвостатих амфібій:

1 - тритон звичайний; 2 - саламандра плямиста; 3 - амфіума; 4 - сирена; 5 - протей;

6 - амбістома; 7 - аксолотль.

Підряд Ambistomatoidea включає одну родину амбістомові - Ambistomatidae з 28 видами, поширених у Північній і Центральній Америці.

Широко поширена і найбільш відома тигрова амбістома. Як і інші види, дорослі особини заселяють береги водойм, в день ховаються у сховища. Досягають довжини 15-23 см. Водні личинки багатьох амбістом - аксолотлі - здатні досягати розмірів дорослих особин і, не проходять метаморфоз, розмножуються статевим способом (неотенія).

Підряд Proteidea має одну родину протеєві - Proteidae. Ця родина охоплює два види неотенічних личинок, можливо якихось вимерлих саламандр. Один з них європейський протей - Proteus anguinus живе у підземних водоймах Балканського півострова. Має вугреподібне червонувате тіло довжиною 25-30 см з маленькими кінцівками та з трьома пальцями на передніх і двома - на задніх лапах. З боків голови розташовані три пари перистих зовнішніх зябер. Хвіст короткий стиснутий з боків. Очі маленькі або скриті під шкірою. Запліднення внутрішнє, самка відкладає до 80 яєць, але всі вони, крім двох, в нижній частині яйцепроводів розсмоктуються (лізуються). Продукти лізису використовуються двома личинками, що розвиваються. При довжині біля 1 см, личинки виходять назовні і ведуть самостійне життя.

Американський протей - Necturus maculosus заселяє переважно холодні озера сходу Північної Америки. Активний протягом року, вмерзає в лід при низьких температурах, але при відтаюванні оживає.

Підряд Salamandroidea - об’єднує 3 родини.

Родина справжні саламандри - Salamandridae нараховує близько 40 видів. Добре розвинені повіки; хребці опістоцельні; у дорослих функціонують легені, зовнішні зябра редукуються, зяброві щілини заростають; запліднення внутрішнє. Поширені в Європі, Азії, Північній Африці та Північній Америці. Саламандри мають незграбне тіло, великий хвіст без кіля. Мають довжину тіла 10-28 см, забарвлення чорне з яскраво- жовтими плямами. Саламандра плямиста - Salamandra salamandra.

Родина безлегеневі саламандри - Plethodontidae, найчисленніша в ряді, близько 175 видів. Для них характерна редукція легень і втрата малого кола кровообігу. Частина видів живуть у гірських потоках, друга - в печерах і вологих лісах. В Україні налічується 5 видів саламандрових. Форма тіла ящіркоподібна; личинки дихають зовнішніми зябрами. Найбільш поширений тритон звичайний - Triturus vulgaris трапляється в Карпатах, лісостеповій, лісовій зонах, в долинах річок степової зони. Досягає 8, інколи навіть 11 -12 см. Тритон карпатський - T. montandoni поширений в Карпатах, часто трапляється на висоті 1000 м над рівнем моря, досягає до 8 см, ендемік, тритон гребінчастий - T. cristatus з довжиною тіла 15-18 см. Тритон гірський, або альпійський - T. alpestris заселяє гірські водойми, влітку переходить у зволожені місця.

Ряд безногі - Ароdа

Даний ряд включає єдину родину червуги — Caеcilidae. Нараховує близько 60 видів, ззовні нагадують великих червів або змій із довжиною тіла 30-120 см. Характеризуються видовженим червоподібним тілом із кільцевими перетяжками, без парних кінцівок із хвостом (рис. 168).

Рис. 168. Безногі земноводні

1 - кільчаста черв’яга; 2 - цейлонський рибозмій; 3 - струнка черв’яга

Усі безногі, за винятком представників двох південноамериканських родів, ведуть підземний спосіб життя, риють нори у зволоженому ґрунті і в рослинній підстилці. Це є спеціалізована група тварин: має видовжену форму тіла без кінцівок та їх поясів; рот розташований знизу; очі зачаткові, відсутня барабанна перетинка, слуховий нерв рудиментарний; добре розвинені органи нюху; запліднення внутрішнє, клоака вивертається, виконуючи роль копулятивного органу. Живляться комахами, червами та іншими безхребетними ґрунту. Яйця розвиваються поза водою, лише остання стадія личинки пов’язана з водою. Заселяють Південну Америку, тропічну Африку та Південну Азію. Поширеним є рибозмій цейлонський - Ichthyophis glutinosus, який скручує тіло навколо своєї кладки, забезпечує її вологою. Деякі види живородні. Прогресивними особливостями представників безногих, як і хвостатих, є внутрішнє запліднення і турбота про потомство. Червуга кільчаста - Siphonops аппиіаїт поширена у Північній Бразилії, Перу, Еквадорі, досягає 40 см довжини, живе в ґрунті на берегах річок та озер. Самка відкладає 5 яєць у нори під пеньками.