ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 3 - Г.Й. Щербак - 1997
ВТОРИННОРОТІ (DEUTEROSTOMIA)
ТИП НАПІВХОРДОВІ (HEMICHORDATA)
КЛАС КРИЛОЗЯБРОВІ (PTEROBRANCHIA)
ВИКОПНІ КРИЛОЗЯБРОВІ
Представники сучасних крилозябрових дуже рідко трапляються в палеонтологічному літописі: Rhabdopleura відомі з крейди, a Cephalodiscus — з ордовика. Більшість вимерлих видів належить до викопних рядів, які до недавнього часу об’єднувались в особливий тип — Граптоліти (Graptolitha, рис. 166, в—д). Новітні дослідження показали, що граптоліти — штучна група, що включає різні таксони крилозябрових.
Основна маса граптолітів відома, починаючи з середини кембрію до початку карбону. Відомі вони лише по скелетах, які складались з хітиноподібної речовини або задублених білків (склеропротеїнів). Колонії граптолітів, або рабдосоми, починалися з особливої комірчини — сікули більш-менш конусоподібної форми. Гострим кінцем колонія прикріплювалась до субстрату, від розширеного відходила порожниста нитка, вздовж якої розвивались дочірні теки. Стінки теки мали два шари: внутрішній складався з поперечних платівок, з’єднаних зигзагоподібним швом (як у сучасних Rhabdopleura), а зовнішній — з платівок, розташованих вздовж поздовжньої осі тіла. Така будова забезпечувала міцність та гнучкість колонії.
Будова рабдосом була дуже різноманітна. Бентосні колонії могли мати нерозгалужену чи розгалужену форму, відомі зірчасті, спіральні, сітчасті та іншої форми колонії. Частина рабдосом прикріплювалася до плаваючих предметів, наприклад водоростей, утворюючи так званий псевдопланктон. Існували й справжні планктонні колонії, наприклад Lagonographus. У центрі планктонної колонії був розташований особливий утвір —плавальний пухир (пневматофор), який мав тоненьку стінку з хітиноїдної речовини і був, ймовірно, заповнений газом. В інших планктонних видів замість пневматофора був поплавець — плоский утвір із подвійними сітчастими стінками, натягнений між гілками рабдосоми. Вважають, що прикріплені граптоліти мешкали на невеликих глибинах поблизу берегів, де накопичувались відклади глини. У цих відкладах і знайдено більшість грапголітів.