Конспекти лекцій зоології безхребетних

Змістовий модуль 3. Ракоподібні. Трахейнодишні. Систематика комах та тип Хеліцерові

Тема лекційного заняття 14. Характеристика основних рядів комах

Комахи, що розвиваються з повним перетворенням: жорсткокрилі, лускокрилі, перетинчастокрилі, блохи, двокрилі. Комахи, що розвиваються з

неповним перетворенням: напівжорсткокрилі, прямокрилі, таргани, бабки, рівнокрилі, терміти, воші. Значення комах у природі: запилення рослин, редукція органічних речовин, природне джерело трансмісивних хвороб. використання бджіл, шовкопрядів у виробництві харчових продуктів та технічної сировини. Вирощування хірономід для рибного господарства. Водні комахи - кормові організми та вороги риб.

Ряд Одноденки. Відомо близько 2000 видів, в Україні — понад 100. Це комахи різних розмірів (від кількох міліметрів до 4 - 5 см). Тіло імаго витягнене, ротові органи практично редуковані (імаго не живляться, однак здатні пити воду). Антени мають вигляд коротеньких щетинок; є пара великих складних очей та три прості вічка. Крила сітчасті; задня пара, як правило, менша від передньої, інколи зовсім редукована. Черевце видовжене, на кінці несе пару довгих щетинкоподібних церків і часто непарний парацерк. Розвиток типу архіметаболії проходить у прісних водоймах; личинки та німфи (наяди) мають трахейні зябра на сегментах черевця. Із німфи останньої стадії виходить статевонезріла крилата особина — субімаго, яка линяє й перетворюється на статевозрілу фазу — імаго. В Україні зустрічається двокрила одноденка.

Водні клопи. Гладиш часто зустрічається як в стоячих, так і в повільно проточних водах. Це один із найбільших водяних клопів, сильний і спритний хижак. Дорослі гладиші досягають більше сантиметра в довжину, володіють довгастим витягнутим тілом, що нагадує човник. Гребляк дрібний водний клоп. Гребляки тримаються в стоячих або слабо поточних водоймах. Повітря «тягне» гребляка догори, внаслідок чого він часто чіпляється до різних підводних предметів, утримуючись за допомогою середньої пари ніг, що мають довгі кігтики, у той час як задня пара виконує роль весел. Плавт це великий клоп з плоским овальним тілом, що досягає майже 1, 5 см в довжину. Плавт не тільки плаває, але дуже охоче повзає з водних рослин. Живиться плавт, як і інші водні клопи, виключно тваринною їжею. Розмножується за допомогою яєць, які відкладає в травні-червні в стебла водних рослин, усверлює кожне яйце окремо в тканину рослини. Сліди кладки видно на поверхні стебел у вигляді овальних рубчиків. Водяний скорпіон має незвичайну форму тіла, схожого на гнилий листок. Зовні він також схожий на скорпіона. Він віддає перевагу водойми із стоячою або повільно проточною водою, досить густо зарослі водяними рослинами, на яких цей клоп переважно і тримається. Плаває погано і неохоче, серед інших наших водних клопів це самий слабкий плавець. Дихає водяний скорпіон атмосферним повітрям. При цьому відіграє роль довгий відросток, наявний у дорослих екземплярів на задньому кінці тіла.

Водомірки це кілька своєрідних клопів, які пристосувалися до життя на водній поверхні. Найбільш помітний мешканець наших водойм - велика водомірка. Її торпедоподібне тіло досягає довжини 1,7 см і покрито дрібними волосками, що додають йому бархатистий вигляд і запобігають змочуванню. Ранатра є єдиним видом в Європі. Тіло жовтувато-сіре, подовжене, майже паличкоподібне, завдовжки 35-40 мм. Дихальна трубка такої ж довжини, як і тіло. Багато жуків тісно пов'язані з водою як середовищем існування. Невідомі тільки морські жуки, але зате в прісних і солонуватих водоймах жуки є невід'ємними компонентами фауни. Водолюб великий чорний найбільший з родини водолюбів. Довжина його тіла 4-4,7 см. Тіло водолюба яйцеподібної форми, блискучого, смоляно-чорного кольору із зеленуватим відтінком. Очі розташовані біля заднього краю голови. На черевному боці тіла є кіль, який переходить у гострий шип. Вусики короткі. З ними пов'язаний своєрідний спосіб дихання водолюбів: жук виставляє з води зігнуті вусики, між волосками яких скупчується повітря. Потім жук підбирає вусики, і повітря поступово переходить на волоски нижнього боку грудей, а потім під надкрила, де й розташовані дихальця. Живляться водолюби переважно рослинною їжею: м’якими частинами водних рослин нитчастими водоростями. Іноді вони поїдають ослаблених або мертвих водяних тварин.

Плавунець облямований має довжину тіла 3-3,4 см. Тіло зеленувато - чорне, з боків облямоване жовто - бурою смужкою. Плавунець швидко і спритно плаває. Основним знаряддям плавання служить пара задніх ніг, розширених на зразок весел і густо вкритих волосками, що у сукупності створює значну гребну поверхню. Передні ноги плавунця коротші за середні, ними він захоплює їжу. Плавунець дуже ненажерливий. Живиться він водяними комахами, рачками, слимаками, а також пуголовками і рибами. Дуже часто в прісних водоймах зустрічаються вертячки денні. Ці маленькі блискучі жучки зграйками дуже швидко снують по спокійній поверхні води, описуючи кола і спіралі. Довжина тіла їх досягає 5-7 мм. Шкірні покриви вертячок не змочуються і дуже блищать.

Комарі звичайні літають поблизу водойм, їхні личинки та лялечки живуть у воді. Самець живиться нектаром рослин, самка кров'ю теплокровних тварин (головним чином птахів) та людей. У прісних водоймах живуть численні личинки комарів-дергунів, яких ще називають комарами- дзвінцями (родина Chironomidae). Ці комарі схожі на звичайних, але відрізняються від них більшими розмірами і довшими ніжками. Вони літають цілими роями. У тихі літні вечори рояться у повітрі над різними предметами, то підіймаючись над ними, то опускаючись. Такі рої складаються майже виключно з самців. Сідаючи на будь-який предмет, комарі виставляють вперед свої передні ніжки і весь час смикають ними, звідки і виникла назва комарів — дергуни. Самки цих комарів відкладають яйця у воду, оточуючи їх драглистою прозорою речовиною. Форма яєць довгаста. З яєць вилуплюються личинки, які тричі линяють. До першої линьки личинки бувають сірими або безбарвними, а потім набувають зеленуватого або червоного кольору (від розчиненого у крові гемоглобіну). Личинки відомі під назвою «мотиля». Це цінний корм для риб.

Бабки (Odonata), ряд хижих комах, що добре літають. Великі, з рухливою головою, великими очима, короткими щетинкоподібними вусиками, 4 прозорими крилами з густою мережею жилок і подовженим струнким черевцем. Бабок ділять на рівнокрилих (Zygoptera), різнокрилих (Anisoptera) і Anisozygoptera. У рівнокрилих передні і задні крила вузькі, майже однакової форми, у спокої підняті вгору і притиснуті один до одного. У різнокрилих крила різні формою, у спокої розставлені в сторони, задня пара з розширеними підставами. Живляться комахами, хватаючи здобич на льоту. Винищують комарів, мошок і ін. шкідливих комах, чим приносять користь. Яйця відкладають у воду або тканини водних рослин, рідше в мокрий ґрунт. Личинки розвиваються у воді, дихають зябрами. В личинок рівнокрилих трахейні зябра на хвостових придатках, в личинок різнокрилих — ректальні зябра — на стінках прямої кишки, періодично заповнюваною водою. Перетворення неповне. В личинок сильно подовжена ніжня губа, похідна хапального органу — маски. Личинки теж хижаки, живляться личинками водних комах, інколи нападають на пуголовків і мальків риб; у свою чергу, служать їжею для риб.