ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ-ARTHROPODA

ПІДТИП ЗЯБРОДИШНІ, АБО РАКОПОДІБНІ, - BRANCHIATA, АБО CRUSTACEA

КЛАС ЧЕРЕПАШКОВІ РАКОПОДІБНІ - OSTRACODA

Дрібні, від 0,2 до ЗО мм завдовжки, ракоподібні. Живуть у морях і прісних водоймах, входячи до складу планктону та бентосу. Мають двостулкову черепашку (карапакс, що зрісся), у якій повністю сховане тіло. Черепашка просякнута солями кальцію, непрозора.

Тіло на відділи не розчленоване, зовнішня сегментація втрачена. Мають найменшу серед ракоподібних кількість кінцівок - усього 7 пар: антенули, антени, 1 пару мандибул, 1 пару максил і 3 пари грудних ніжок. Плавають за допомогою вусиків, ніжки служать для повзання по субстрату (друга пара). Перша пара грудних ніжок виконує функцію ногощелеп, третя пара (чистильні ніжки) служить для очищення стулок черепашки. Серце і зябра у більшості відсутні. Цікаво, що сперматозоїди остракод досягають великих розмірів - до 6 мм (у людини всього 0,067 мм).

У ставках, калюжах, канавах живе Cypris pubera, до 0,5 мм завдовжки (рис. 71). Здатний розмножуватися партеногенетично. Живиться дрібними тваринками та рослинами; його поїдають риби.

Деякі черепашкові є проміжними хазяїнами паразитичних червів, зокрема цестод.

Нижчі ракоподібні відіграють помітну роль у ланцюгах живлення та кругообігу речовин в біоценозах. Населяючи прісні водойми, моря й океани від поверхневих шарів до значних глибин, вони складають основу зоопланктону. Профільтровуючи воду, рачки включають у ланцюги живлення детрит, мікроорганізми, фітопланктон. Ними живляться тварини-планктофаги: риби, китоподібні. Вони - досить поживний корм. Так, рачки-каланіди містять 59% білків, 20% вуглеводів і 10-15% жирів. Тому деяких ракоподібних, зокрема, дафній, моїй, артемій, розмножують на рибзаводах для підгодовування молоді осетрових, лососевих та інших риб (у їхньому тілі міститься до 50% білків і до 11% жирів). Виготовляють також із них сухий корм для акваріумних риб.

Рис. 71. Черепашкові ракоподібні:

а - зовнішній вигляд Cypris pubera; б - внутрішня будова Heterocypris reptans; 1 - стравохід; 2 - антена; 3 - антенула; 4 - око;

5 - середня кишка; 6 - яйцепровід, наповнений яйцями; 7 - третя грудна ніжка; 8 - яєчник; 9 - вилка; 10 - печінковий виріст; 11 - друга грудна ніжка; 12 - м’яз-замикач; 13 - перша грудна ніжка; 14 - максила; 15 - мандибула.

Нижчі ракоподібні очищають воду від завислих у ній органічних часток та бактерій, відіграють роль природних біофільтраторів. Водночас за їх видовим складом можна робити висновок про ступінь забруднення водойм. Так, при помірному забрудненні водойм органічними речовинами розмножуються дафнія звичайна (Daphnia pulex) та дафнія велика (D. magna); у відносно чистих водоймах поширена дафнія планктонна (D. longispina), босміна довгохоботна (Bosmina longirostris); чисті водойми із значною глибиною населяють дафнія куляста (D. cucullata), дафнія прозора (D. hialina) та ін. Отже, ці ракоподібні є біоіндикаторами.

Проте нижчі ракоподібні завдають певної шкоди. Окремі з них бувають проміжними хазяями паразитичних червів, паразитами риб і ссавців. Морські жолуді складають основу обростання суден (на 1 кв. м днища осідає 10-12 кг морських жолудів), внаслідок чого судно втрачає швидкість. Очищення від обростань коштує дуже дорого.